Затягування процесу. Чи можливе його подолання?

До суду надходять чисельні скарги на дії суддів, які нібито затягують строки розгляду справ, при цьому скарги, як на суддів, які працюють на протязі тривалого часу так і на суддів, які мають стаж роботи рік або два, та просто не встигли довго вести провадження по справі.

Якщо ретельно розібратися в цій проблемі всім стане зрозуміло, що основними причинами затягування строків розгляду справи не є дії судді, а зовсім інші причини, однак ми завжди шукаємо винуватих, оскільки визнати, що частково у всьому винуваті самі,  досить важко.

Проведеними статистичними дослідженнями причин затягування строків розгляду справ встановлено, що на першому місці серед причин відкладення розгляду справи є неявка учасників процесу, а саме сторін, третіх осіб, свідків, потерпілих це десь 70 відсотків всіх відкладених справ, на другому місці – неналежна підготовка учасників процесу до участі у судовому засіданні та несвоєчасне надходження відповідей на запити суду, це десь 20 відсотків. Також серед інших причин треба зазначити велике навантаження суддів порівняно з іншими роками.

Таким чином, якщо враховувати статистичні показники, основною причиною порушення строків розгляду справи є Ваша неявка у судові засідання, шановні учасники процесу.

Якщо розглянути наслідки неявки у судове засідання сторін та інших учасників судового процесу з боку цивільного провадження, які визначені статтею 169 ЦПК України, а саме, суд відкладає розгляд справи в межах строків, встановлених ст. 157 ЦПК України, у разі: неявки в судове засідання однієї з сторін або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, про яких нема відомостей, що їм вручені судові повістки; першої неявки в судове засідання сторони або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, оповіщених у встановленому порядку про час і місце судового розгляду, якщо вони повідомили  про причини неявки, які судом визнано поважними, першої неявки без поважних причин належним чином повідомленого позивача в судове засідання або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності; якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники. Однак у разі повторної неявки в судове засідання позивача, повідомленого належним чином, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду та у разі повторної неявки у судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів, а саме постановляє заочне рішення.

В більшості випадків, сторони, треті особи, адвокати та інші учасники навмисно затягують процес, зловживаючи своїми правами наданими їм процесуальним законом, при цьому у повній мірі забуваючи про свої обов’язки. Чомусь особи, які беруть участь у справі вважають, що спір або проблема, на підставі якої відкрите провадження по справі зникне сама по собі, саме на підставі того, що справа знаходиться в провадженні судді.

Якщо взяти, як приклад окрему справу за позовом Р. до банківської установи про розірвання договору та прослідити коротко рух справи, вбачається, що на протязі року постійно відкладаються судові засідання з різних причин, з яких це хвороба позивача та його представника, постійна заміна адвокатів та представників, які представляють особу Р., які теж, як на жаль хворіють або зайняті у інших процесах. При цьому інша сторона, а саме представник відповідача, як законослухняний громадянин приїздить у судові засідання з іншого міста, для того щоб в котрий раз почути, що справа відкладається з вищезгаданих причин, витрачаючи на це свій час та, що не менш важливе, кошти.

Треба задуматися, що можливо на місці цієї людини можете опинитися і ви та хтось буде поводитися таким же чином і з вами.

Непоодинокі випадки, а частіше, це справи позовного провадження про стягнення заборгованості, коли судом приймаються заочні рішення відповідно до ст.ст. 224-225 ЦПК України. Загальновизнаним став той факт, що заочне рішення, це «найліпша повістка до суду», оскільки отримавши заказаною кореспонденцією заочне рішення, відповідачі по справам йдуть до суду та здіймаючи галас обурюються на суддю та працівників суду, і найчастіше це фраза «без мене – мене одружили». Однак, якщо ретельно ознайомитися з матеріалами справи можна побачити, що  відповідач перед тим, як суддя при заочному розгляді розглянув справу та стягнув заборгованість, двічі (як найменш) викликався у судове засідання, про що свідчать поштові повідомлення, про отримання відповідачем судових повісток.

Хочу зауважити, що затягування строків розгляду справи не є правильним вирішенням вашої проблеми, є інші шляхи. Як приклад, хочу зазначити, якщо у вас є якась заборгованість перед комунальними службами або іншими установами, яку ви визнаєте, завжди можна укласти договір реструктуризації боргу та розстрочити його виплату. Однак, якщо ви вважаєте, що сума нарахована незаконно, збирайте докази та доказуйте свою правоту у судових засіданнях, а не сидячи вдома, оскільки ваша неявка нічого корисного вам не принесе та спір не вирішить.

Розглядаючи, проблему неявки у судові засідання з боку кримінального провадження, основною причиною неодноразових відкладень судами розгляду справ є неявка в судові засіданні свідків та потерпілих. Дуже рідко можливо розглянути справу без повної явки свідків та потерпілих, в діючому законодавстві, яке регламентує права та обов’язки свідка, основний акцент зроблений на обов’язку свідка явитися у судове засідання та дати правдиві показання, оскільки  у більшості випадків від показань свідків залежить наскільки справедливе буде винесене судове рішення. У зв’язку з тим, що свідки та потерпілі не з’являються у судові засідання судді примушені застосувати процесуальний примус, а саме привід осіб, розгляд справи без яких неможливий у судові  засідання, однак на це знову витрачається багато часу та не дуже приємно особам, яких викликали добровільно з’явитися до суду, приходити у судові засідання у супроводі дільничного інспектора міліції.  

Звісно, суд також в змозі розцінити неявку когось з учасників процесу, як прояви неповаги до суду, що потягне за собою притягнення цієї особи до адміністративної  відповідальності, за ст. 185-3 КУпАП та накладення адміністративного стягнення згідно з санкцією статті у виді штрафу у розмірі від 340 гривень до 1700 гривень.

Прошу поміркуйте, чи бажаєте ви для себе таких наслідків, або можливо проявити взаємну повагу всіх учасників процесу та допомогти судді розібратися у всіх нюансах справи та винести справедливе рішення, у межах строку наданого законодавством для розгляду справи.

            Також, хочу нагадати, що до судового засідання треба готуватися заздалегідь, а не заявляти клопотання про відкладення розгляду справи, у зв’язку з тим, що вам потрібен строк для ознайомлення з матеріалами справи або отримання будь-якої інформації.

            Відповідно до вимог чинного законодавства особи, які беруть участь у справі, мають право ознайомитися з матеріалами цивільних, адміністративних, кримінальних справ та справ про адміністративне правопорушення. Матеріали цивільних та адміністративних справ ви можете отримати для ознайомлення  в канцелярії з цивільних справ, матеріали кримінальних справ в канцелярії по кримінальним справам та матеріали справ про адміністративне правопорушення в канцелярії зі справ про адміністративне правопорушення,  ви маєте право на ознайомлення зі справами впродовж робочого часу апарату суду, а саме  з 08 год. по 12 год. та з 13 год. по 17 год. 

            Стосовно будь-яких інших питань, які стосуються діяльності суду можна звернутися до керівника апарату Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області, отримати інформацію на офіційному веб - сайті Ізмаїльського міськрайонного суду в мережі Інтернет iz.od.court.gov.ua або на інформаційних стендах у приміщенні суду.

Однак, ці дії треба робити до судового засідання, тоді нічого не завадить розгляду справи.

Також хочеться зазначити, що на строки розгляду справи впливає надмірне навантаження суддів. Якщо порівняти показники навантаження на одного суддю у 2010 та у 2011 років, вбачається що у 2010 році навантаження на одного суддю щомісячно складає 82 розглянуті справи, а у 2011 році навантаження вже складає 142 справи, стає зрозумілим, що кількість розглянутих справ у 2011 році різко збільшилася, при незмінній кількості суддівського корпусу.

Роблячи висновок, хочеться сказати кожна людина має право на своєчасний розгляд справи, у межах встановлених законодавством, можливо всім треба об’єднати свої зусилля на шляху до справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду справ, оскільки ми чомусь скаржимось на державу, суддів та усіх інших не намагаючись при цьому щось зробити самим. Відповіді на всі питання, залишаю за вами, вважаю що ви зробите вірні висновки.