Правила взаємодії суду з представниками ЗМІ

          Свобода ЗМІ, яка є невід’ємною складовою свободи вираження поглядів, має винятково важливе значення в суспільстві, що базується на верховенстві права. Однак це право не є абсолютним, а особливо в площині здійснення судочинства. Таке право має бути збалансоване з іншими правами людини, передусім – з правом на справедливий суд. Цей аспект є головним у міжнародних стандартах взаємодії судів та медіа, відображених у базових міжнародно-правових актах у сфері захисту прав людини і діяльності міжнародних органів та організацій.

         Очевидно, що засоби масової інформації відіграють провідну роль у інформуванні самих суддів із зазначеного питання. А тому ЗМІ та суди мають взаємну зацікавленість у взаємодії. Відповідно до принципу публічного здійснення правосуддя громадськість має

право бути поінформованою через медіа про стан організації судочинства, а суди зобов’язані забезпечити доступ журналістів та інших працівників ЗМІ на судові процеси.  

          Представникам засобів масової інформації, як і будь-яким іншим громадянам, надається право бути присутніми на публічних судових слуханнях та під час виголошення судових рішень без дискримінації та вимог попередньої акредитації.

Журналісти мусять мати право заздалегідь одержати доступ до інформації про заплановані судові процеси та право отримувати копії публічно оголошених судових рішень. Винятки із цього правила можуть встановлюватись лише тоді, коли цього вимагають більш вагомі інтереси суспільства чи особи.

Отже, журналісти та ЗМІ мають право збирати та поширювати серед широкого загалу інформацію про діяльність судової гілки влади та про розгляд справ у судах. За ними визнається право повідомляти не лише нейтральну інформацію, а й критичні висловлювання про перебіг судового процесу. При цьому інформування громадськості може відбуватись не лише тоді, коли розгляд справи завершено і рішення суду оприлюднено, а й до початку судового розгляду та під час судових слухань.

В той же час важливо, щоб ЗМІ відповідально ставились до висвітлення судових процесів і не виходили за встановлені межі, за    якими право на свободу слова перетворюється на перешкоджання діяльності представників судової влади, а іноді – на пособництво потенціальному порушникові закону у його намаганнях виправдатися. Тому треба визнати шкідливою практику, коли ЗМІ виконують невластиві їм функції, перебираючи на себе роль суду, і самостійно інтерпретують питання про винуватість тієї чи іншої особи. На цьому наголосив Європейський Суд у рішенні «Ворм проти Австрії».  

 Європейський Суд з прав людини застосовує на практиці й інші важливі принципи тлумачення конвенційних норм про свободу ЗМІ, а надто – в контексті висвітлення судових проблем.     

            Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області завжди сприятиме журналістам у виконанні ними професійних обов’язків. У відповідь ми просимо представників мас-медіа, які відвідують приміщення суду, дотримуватися певних правил поведінки в суді, процесуальних вимог, передбачених законодавством та загальноприйнятих морально-етичних норм.