ІНФОРМАЦІЯ ЩОДО НЕДОСТОВІРНИХ ДАНИХ ОПРИЛЮДНЕНИХ У МЕДІА

30 травня 2025 року на сайті інтернет-видання «БЕССАРАБІЯ INFORM» (https://bessarabiainform.com/) та на сторінці у соціальній мережі «Facebook» (https://www.facebook.com/bessarabiainform) була оприлюднена стаття та відеосюжет «Правосуддя на продаж в Ізмаїльському міськрайонному суді: як діяльність судді В’ячеслава Швеця підриває довіру до інституту влади». Відеосюжет також був оприлюднений на Youtube-каналі (https://www.youtube.com/@BessarabiaINFORM). Станом на ранок 31.05.2025 відеосюжет на Youtube-каналі мав 448 переглядів, а ця стаття на сторінці у соціальній мережі «Facebook» та на сайті інтернет-видання «БЕССАРАБІЯ INFORM» мала чисельні перегляди та коментарі, деякі з них – неприйнятного, відверто агресивного змісту на адресу суддів та суду.

Прес-служба суду спростовує цю інформацію як недостовірну, оскільки вона не відповідає дійсності, та закликає автора публікації Юліану Грановську також зробити це. Суд також звертається до журналістів з проханням спростувати недостовірну інформацію та не поширювати її в майбутньому.

Також закликаємо журналістів утриматися від необґрунтованих публічних тверджень та діяти виключно у межах та спосіб, що передбачені Кодексом етики українського журналіста.

Зокрема, відповідно до пункту 6 Етичного кодексу українського журналіста повага до права громадськості на повну та об’єктивну інформацію про факти та події є обов’язком журналіста. Ця повага до права громадськості зобов’язує журналіста ретельно перевіряти інформацію, яку він має намір поширити, аби уникнути введення аудиторії в оману.

А відповідно до пункту 12 Етичного кодексу українського журналіста останній зобов’язаний зробити все можливе для виправлення будь-якої поширеної інформації, якщо виявилося, що вона не відповідає дійсності.

Цей обов’язок означає, що журналіст та медіа повинні у максимально короткі терміни, які тільки можливі відповідно до виробничого процесу, поширити спростування або в інший спосіб проінформувати аудиторію про раніше поширену інформацію, що не відповідає дійсності.

Закликаємо автора публікації, що містить недостовірну інформацію, не допускати публічних оцінок судових рішень у стилі «зради» або «змови». Це зневага до засад правової держави, в якій судові рішення ухвалюються судом. Рішення суду може бути оскаржене у законному порядку, а не в неперевірених дописах на просторах Інтернету.

Насамперед, звертаємо увагу на те, що відповідно до законодавства визначення судді для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою (комп’ютерна система) під час реєстрації відповідних матеріалів за принципом випадковості та в хронологічному порядку з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження на кожного суддю. Це процес є повністю автоматизованим і на нього не може вплинути жодна особа, у тому числі суддя. При цьому, суддя не має права відмовитися (за винятком чітко встановлених законодавством випадків) від розгляду розподіленої йому у вказаному порядку конкретної справи.

Слід зазначити, що рішення у справі, яку автор публікації називає «прокурорською ДТП», що було ухвалене ще 24.12.2021 під головуванням судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області Швеця В.М., на даний час не набрало законної сили, оскільки з 2022 року перебуває на розгляді Одеського апеляційного суду до теперішнього часу. Згідно ч. 2 ст. 532 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК), у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Слід зазначити, що сама автор у статті наводить обставини, які були підставою для чисельних відкладень судових засідань, але вони жодним чином об’єктивно не залежали від волі та дій суду, а були наслідком неналежної процесуальної поведінки сторін вказаного кримінального провадження, у тому числі сторони обвинувачення – прокурорів, які протягом чисельних судових засідань не були готовим до судових дебатів (завершальна стадія судового розгляду). Також звертаємо увагу на те, що зміст доказів жодним чином не залежить від суду, адже до суду надходить лише обвинувальний акт з формулюванням конкретного обвинувачення, а самі докази надаються сторонами безпосередньо в судовому засіданні, тому до публічного відкриття доказів у відкритому судовому засіданні суд не має жодних уявлень про них та про їх зміст.

Що стосується справи, яку автор публікації називає «історією з різаниною біля льодової ковзанки в Ізмаїлі у січні 2021 року», то слід зазначити, що про вказані обставини в провадженні судді Швеця В.М. перебуває не одна, а дві справи – одна за обвинуваченням мешканця Ізмаїла за ч. 1 ст. 125 КК (легкі тілесні ушкодження, це, до речі кримінальний проступок, за який законом передбачено покарання у виді штрафу до 850 грн або громадські роботи на строк до двохсот годин, або виправні роботи на строк до одного року), а інша – за обвинуваченням жінки пенсійного віку за ч. 1 ст. 121 КК (тяжкі тілесні ушкодження, це тяжкий злочин, за який законом передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від п’яти до восьми років). Варто зауважити, що обвинувачення формулює в обвинувальному акті не суд, а сторона обвинувачення (слідчий та прокурор), а суд лише його розглядає в межах висунутого обвинувачення згідно обвинувального акта. Ці обидві справи відповідно до положень КПК зупинені: одна, у зв’язку з розшуком обвинуваченого (мешканця Ізмаїла), який ухилився від суду (у такому разі строки давності притягнення до кримінальної відповідальності зупиняються), а інша відносно жінки пенсійного віку – у зв’язку з її тривалою хворобою (строки давності не зупиняються). Обидва випадки встановлені КПК як обов’язкові підстави для зупинення кримінальних проваджень.

Таким чиним судові розгляди усіх наведених справ на даний час не завершені.

Прес-служба суду звертає увагу, що ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою дискредитації суду або впливу на безсторонність суду, заклики до невиконання судових рішень забороняються і мають наслідком відповідальність, установлену законом.

А поширення недостовірної інформації у справах, розгляд яких не завершений, має ознаки впливу на суд або суддю.

Щодо майна судді Швеця В.М., то прес-служба суду заявляє про відверту неправду та про викривлені дані з декларації судді. Так, суддя Швець В.М. не декларував наявність у власності на банківських рахунках коштів у сумі 14 млн грн. Якщо автором публікації цифра «14360570» у розділі 12.1. «Банківські та інші фінансові установи, у тому числі за кордоном, у яких у суб'єкта декларування або членів його сім'ї відкриті рахунки або зберігаються кошти, інше майно» розцінена як грошові кошти, то це є відвертою неправдою, оскільки навпроти цієї цифри чітко вказано, що це «Код в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань», а не грошові кошти. Інформація про суму коштів на банківських рахунках в декларації судді взагалі не зазначена.

Щодо об’єктів нерухомості, то родина судді проживає у 3-кімнатній квартирі площею 65,3 кв.м., яка є типовою площею для таких квартир у м.Ізмаїлі, яку судді подарували його батьки, а вони, в свою чергу, придбали її ще в 2003 році. Оскільки відбулася безгрошова угода (дарування), то вартість квартири зазначена як нормативна, а не ринкова.

Що стосується іншої квартири площею 172,8 м.кв., то автором публікації в черговий раз зроблена відверта маніпуляція, адже в графі «Інформація щодо особи, якій належить об’єкт, і прав на нього» чітко вказано, що дружині судді належить лише 25 % від вказаної загальної площі (тобто лише 43,2 кв.м.), які дружина судді набула у спадщину після смерті близьких родичів (матері та брата). Цей правочин також був безгрошовим, тому вартість також вказана нормативна, а не ринкова.

Вказані дані чітко та повно вбачаються з декларації судді, до якої відкритий публічний доступу за посиланням: https://public.nazk.gov.ua/documents/f4dd787c-ebc1-44ef-b409-e07a1cc4872a. Кожний, хто бажає, може вільно ознайомитися з її змістом.

У доньки судді ніколи раніше не було та на даний час немає у власності власної нерухомості. В цій частині автором публікації в черговий раз зроблена відверта маніпуляція, адже ці дані легко можна перевірити через Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (https://diia.gov.ua/services/informaciya-z-derzhavnogo-reyestru-rechovih-prav-na-neruhome-majno).

Щодо вартості автомобілів, то вона відповідає рокам їх виробництва та несправного стану, в якому вони придбавались.

Прес-служба Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області