Найголовніше за тиждень: призначення судді КСУ, зміни до КПК про проведення обшуків, прийняття Дербюджету-2018 за основу, робота вищих спеціалізованих судів у зміненому складі суддів, обрання керівництва ДБР, зміни до КЗпП про перелік святкових днів

Призначено суддю Конституційного Суду за квотою з’їзду суддів

З’їзд суддів обрав суддею Конституційного Суду України Віктора Городовенка. За призначення голови апеляційного суду Запорізької області на посаду судді КСУ проголосувало 186 делегатів з'їзду.

 Всього ж до бюлетеня для голосування, окрім судді Городовенка, було внесено ще п’ять кандидатів: двох львівських суддів Леонтовича на Савуляка, суддю Вищого спецсуду Крижанівського, суддю Верховного Суду України Гуменюка та суддю Дніпропетровського апеляційного адмінсуду Чумака. Однак решта кандидатів отримали обмаль голосів порівняно з підтримкою більшості делегатами судді Городовенка.

 Віктор Городовенко із 24-річним суддівським стажем пройшов шлях від судді міському суді Мелітополя до судді апеляційного суду Запорізької області, де він 12 років обіймав посаду голови суду.

 21 листопада Віктор Городовенко складе присягу судді у Конституційному Суді, після чого він приєднається до лав конституційних суддів.

Прийнято зміни до КПК про проведення обшуків

Верховна Рада прийняла Закон про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу щодо проведення обшуків.

 Закон запроваджує обов’язкову відеофіксацію процесу обшуку. Без наявності таких записів отримані докази визнаватимуться недопустимими. При цьому і сторона захисту отримує право фіксувати процес обшуку.

 Також запроваджується аудіо та відеозапис судового засідання, на якому ухвалюватиметься рішення про проведення обшуку, проте ця норма запрацює лише з 2019 року.

 Адвокати підприємства отримають право залучатися до обшуку на будь-якій його стадії. Докази, отримані під час обшуку, на який не було допущено захисника, так само визнаватимуться недійсними, якщо адвокат доведе в суді факт недопущення до участі в обшуку.

 Закон забороняє вилучення оригіналів фінансово-господарської документації, комп’ютерної техніки, серверів та мобільних телефонів суб’єктів підприємницької діяльності. Також він передбачає заборону повторного порушення закритих кримінальних проваджень та забезпечує розумні строки провадження кримінальної справи.

 Особи, права яких обмежуються, отримують право оскаржувати бездіяльність слідчого та вносити клопотання про застосування розумних строків провадження. Разом з тим представники бізнесу отримають право на підтвердження реєстрації кримінальної справи протягом 24 годин з моменту внесення відомостей до реєстру досудових розслідувань.

 Ще однією важливою новелою Закону є створення урядом комісії, до складу якої увійдуть правозахисники, представники бізнес-асоціацій та органів державної влади, яка розглядатиме завершені справи і даватиме оцінку законності діям правоохоронців щодо представників бізнесу.

Державний бюджет на 2018 рік прийнято за основу

Верховна Рада прийняла у першому читанні проект Закону про Державний бюджет України на 2018 рік і направила уряду свої рекомендації для його доопрацювання.

 Проектом бюджету на 2018 рік передбачено підвищення мінімальної зарплати з 3200 до 3723 гривень. 

 Прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць пропонують підвищити з 1 липня до 1 777 грн, а з 1 грудня - до 1853 грн. Для дітей  для дітей віком до 6 років прожитковий мінімум підвищать з 1492  до 1559 грн, а з 1 грудня – до 1 626 гривень. Для дітей віком від 6 до 18 років ця цифра становитиме 1 944 гривні, а з 1 грудня – 2 027 гривень.

 Мінімальна пенсія уряд заклав у такому розмірі:  з 1 січня 2018 року – 1373 грн, з 1 липня – 1435 грн, з 1 грудня – 1497 грн.

 Розмір державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям планують збільшити у наступному  році на кожну дитину віком від 0 до 13 років на 250 гривень, а на кожну дитину віком від 13 до 18 років – на 500 гривень.

 У законопроекті на наступний рік врахована інфляція на рівні 7%, а курс долара закладено на рівні 30,1 гривні.

 В уряді обіцяють  врахувати пропозиції депутатів  і сподіваються на прийняття бюджету вже 10 грудня.

У ВСУ та вищих спеціалізованих судах зменшилась кількість суддів

Дві судові палати Верховного Суду України із чотирьох після призначення Президентом суддів нового Верховного Суду припинили розгляд справ.

 Судова палата в адміністративних справах та Судова палата у господарських справах припинили розгляд справ палати припинили розгляд справ через відсутність кворуму. В обох палатах залишилося по 2 судді: в адмінпалаті - судді Волков і Кривенда, а в господарській - судді Жайворонок та Ємець.

 При цьому дві інші палати - цивільна та кримінальна - продовжують розглядати справи.

 Указом Президента судді ВСУ Інна Берднік, Наталія Лященко, Олександр Прокопенко, Михайло Гриців призначені суддями вже до нового Верховного Суду, тому вони втратили право здійснювати правосуддя від імені Верховного Суду України.

 Також майже половина суддів Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ призначені до нового Верховного Суду і припинили розгляд справ у касаційній інстанції. Із 56 суддів у Вищому спеціалізованому суді залишилося 33, тому розгляд частини справ відкладається.

 При цьому у Вищому адміністративному та Вищому господарському судах запевняють, що вони працюють у штатному режимі.

Обрано керівництво Державного бюро розслідувань

Конкурсна комісія завершила конкурсний відбір з обрання директора, першого заступника та заступника директора Державного бюро розслідувань і визначила переможців.

 Переможцем конкурсу на посаду Директора ДБР став керівник департаменту ТОВ "Юридична компанія "Сектор права", екс-прокурор Роман Труба.

 При цьому у конкурсі на посаду першого заступника директора Держбюро розслідувань перемогла начальник управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки ГПУ Ольга Варченко.

 Заступником директора ДБР конкурсна комісія рекомендувала призначити заступника начальника слідчого управління прокуратури міста Києва Олександра Буряка.

 Конкурсна комісія внесе подання Прем'єр-міністру про призначення Романа Труби на посаду директора ДБР. Після схвалення кандидатури Труби у Кабміні, відповідне подання про призначення передадуть Президенту, який своїм Указом має призначити очільника ДБР.

Щодо заступників, то їх призначає директор Державного бюро розслідувань, тому кандидатури заступників, яких обрала конкурсна комісія, затверджуватиме вже новопризначений директор ДБР.

У Кодексі законів про працю 25 грудня встановлюється вихідним днем замість 2 травня

Верховна Рада внесла зміни до статті 73 Кодексу законів про працю України щодо святкових і неробочих днів.

25 грудня (Різдво Христове за Григоріанським календарем) визнається офіційним святковим днем в Україні. Натомість скасовується неробочий день 2 травня і залишається лише 1 травня –День праці.

Таким чином, у результаті змін кількість святкових днів залишається незмінною - 11 днів: 1 січня - Новий рік; 7 січня і 25 грудня - Різдво Христове; 8 березня - Міжнародний жіночий день; 1 - День праці; 9 травня - День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (День перемоги); 28 червня - День Конституції України; 24 серпня - День незалежності України і 14 жовтня - День захисника України та один день (неділя) - Пасха (Великдень) і один день (неділя) - Трійця.

Варто зазначити, що у проекті Трудового кодексу, який вже підготовлено до другого читанні, святкових днів, в якій робота не проводиться, налічується лише 10 днів: серед них відсутні як 2 травня, так і 25 грудня.

При цьому народні депутати також пропонують відмовитися від перенесення вихідних на понеділок, коли святковий день припадає на неділю. Однак поки що це лише законодавча ініціатива. Хоча у проекті Трудового кодексу ця норма відсутня, а навпаки передбачено, якщо вихідний день збігається з днем державного або релігійного свята, вихідний день переноситься на наступний після державного або релігійного свята робочий день.